Витрати пального на піприємствах

Одним з головних напрямків фінансових витрат на підприємстві є витрати на заправку пальним автотранспорту та спецтехніки. Часто стаття витрат транспортної компанії чи агрофірми на пальне становить 30-50% від загального обсягу. Оскільки на підприємстві оборот дизпалива чи бензину є досить великий, то працівники думають що від крадіжки кількох літр фірма «не збідніє». Враховуючи постійне підвищення цін на нафтопродукти водії транспортних засобів намагаються у такий спосіб отримати додатковий дохід до зарплати.

Як бачимо пальне часто є предметом різних махінацій та зловживань працівниками підприємства. Наявність таких ситуацій створює пріоритетне завдання для компанії щодо чіткого контролю використання пального.

Актуальним є завдання застосування системи контролю витрат пального на кожному етапі діяльності підприємства: заливання у резервуар міні АЗС, заправка транспортних засобів, розхід для кожного транспорту тощо.

Потреба і важливість контролю і обліку витрат пального

Система моніторингу витрат нафтопродуктів забезпечує унеможливлення розкрадання пального як на складі чи АЗС так і з транспортного засобу.

Завдяки впровадженню такої системи можна наглядати за роботою транспорту та унеможливити простої чи нецільове його використання. Це дозволить здійснювати оплату праці водія відповідно до часу роботи та встановити норми витрат дизеля чи бензину для кожного транспорту.

Підсумовуючи вищесказане можна зробити висновки, що наявність системи обліку витрат пального транспортними засобами чи спецтехнікою підприємства дозволяє вирішити комплекс завдань:

  • контроль часу роботи техніки та режиму її експлуатації;
  • встановлення точних витрат пального;
  • унеможливлення розкрадання нафтопродуктів.

Основні методи обліку пального на підприємствах

Методи обліку обсягу пального, яке поступило на склад підприємства

Для здійснення обліку нафтопродуктів під час надходження на склад ПММ підприємства можуть застосовуватися методи які потребують використання:

  1. Метод застосування ваг полягає у подвійному зважуванні автоцистерни до та після відвантажування ПММ. Визначена різниця у вазі покаже обсяг відвантажених нафтопродуктів. Застосування цього методу має недолік, оскільки отриману вагу потрібно переводити у літри, що призводить до похибки обліку. Також затрачається додатковий час на зважування автоцистерни.
  2. Застосування рівнеміра у резервуарах дозволяє з високою точністю визначати рівень пального до та після відвантаження, а також бачити поточний рівень та об’єм рідини. Відсутність використання додаткових пристроїв є перевагою цього методу, адже вимірювання відбувається автоматично з мінімальною похибкою до 1%.
  3. Застосовуючи лічильник протічного типу для обліку відвантажених нафтопродуктів можна побачити реальний їх об’єм. Перевагами цього методу є можливість зупинити процес при досягненні конкретного об’єму та наявність мінімальної похибки до 1%.
  4. Застосування усіх методів може здійснюватися з інтеграцією сучасних електронних систем вимірювання для автоматичного надсилання звітів у бухгалтерію, що дозволяє мінімізувати участь працівників у цьому процесі.

Проте, на більшості підприємств застосовують комбінований метод використовуючи і рівнемір, і лічильник, що дозволяє здійснювати облік з високою точністю та уникнути махінацій з пальним.

Чм

Методи фіксації та контролю при видачі пального на техніку

Важливим завдання для підприємства є вибір ефективного методу контролю виданих ПММ, бо від цього залежить не лише точність обліку, а також планово-фінансова діяльність.

На сьогодні на підприємствах видача паливо-мастильних матеріалів відбувається за відомостями, талонами чи смарт-картками. Детальніше про електронні засоби заправки.

Для відпуску нафтопродуктів за відомостями у них повинні фіксуватись марка та об’єм пального. Таку відомість підписує оператор АЗС та водій транспортного засобу. Додатково марка та об’єм пального прописуються у дорожньому листі водія. Враховуючи отримані відомості бухгалтерія виписує зведені відомості-рахунки по кожному виду ПММ, вказуючи їх сумарну вартість. Недоліком цього методу є складна організація передання даних про облік ПММ від оператора АЗС до бухгалтерії.

Відпуск пального за талонами часто застосовують фірми, які не мають власної заправної станції. Для організації видачі нафтопродуктів за талонами підприємство підписує договір із мережею АЗС. Відповідного до цього договору АЗС видає спеціальні документи із зазначенням на них марки та об’єму пального, які називаються талонами. Цей метод вигідний переважно транспортним компаніям які здійснюють заправку у різних регіонах країни. Проте для більшості фірм економічно вигідніше мати власну АЗС.

Наявність власної заправної станції із сучасними паливороздавальними колонками дозволяє здійснювати видачу ПММ та вести облік у електронній системі за спеціальними смарт-картками.

На таких заправних колонках встановлено блок управління, який після ідентифікації особи водія видає пальне на машину в межах зафіксованого за ним ліміту. Одночасно фіксуються всі дані заправки та передаються у систему бухгалтерії 1С для формування відповідних звітів.

Читайте докладніше про основні методи вимірювання пального в резервуарах для нафти та нафтопродуктів.

Методи моніторингу витрат на транспорті

Для отримання точної інформації про розхід пального на транспорті застосовують кілька методів:

  • зчитування інформації з CAN-шини;
  • контролювання рівня пального у баку;
  • заміри витраченого двигуном пального.

Метод зчитування інформації з CAN-шини реалізовують із застосування додаткового модуля, який підключають до бортового комп’ютера транспортного засобу. Це дозволяє бачити не тільки обсяг витраченого пального, а й режим роботи двигуна, що дозволяє оцінити манеру керування транспортом водієм. Похибка вимірювання цього методу в окремих випадках може сягати до 30%.

Наявність датчиків вимірювання рівня пального у баку дає змогу отримувати інформацію про обсяг та кількість заправок, а також зміну рівня рідини за певний проміжок часу. Даний метод не можна вважати повноцінним, оскільки він не показує витрату дизпалива чи бензину двигуном. Тому, паралельно із цим методом рекомендують використовувати протічні лічильники.

Метод застосування протічних лічильників у паливній системі автотранспорту дозволяє фіксувати фактичний обсяг витраченого пального.

Використання двох останніх методів забезпечує комплексний та високоточний моніторинг витрат пального на транспорті.

Висновки

На сьогодні, якісний моніторинг обороту нафтопродуктів є важливою складовою у загальній системі менеджменту підприємства, яка дозволяє значно підвищити ефективність управління фінансами.

Завдання щодо якісного моніторингу та обліку паливо-мастильних матеріалів можуть успішно вирішуватися із застосуванням комбінацій вищенаведених методів. Проте варто враховувати особливості роботи підприємства та наявної на ньому спецтехніки щоб мінімізувати витрати на впровадження сучасних систем обліку.