- Небезпеки пов'язані з паливороздавальним обладнанням
- Запобіжні заходи при роботі з паливороздавальним обладнанням
- Підготовка та навчання співробітників
- Технічне обслуговування обладнання
Автозаправна станція це комплекс обладнання, яке застосовують для приймання, зберігання та видачі пального. Враховуючи використання вибухонебезпечних речовин питання техніки безпеки під час роботи з паливозаправними колоноками завжди є актуальним.
Основні вимоги до пожежної безпеки під час роботи на АЗС прописані Правилами пожежної безпеки в Україні, які затверджені наказом № 1417 МВС від 30.12.2014 р. та Правилами пожежної безпеки для об’єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, які затверджені наказом № 658 Мінпаливенерго від 24.12.2008 р.
Небезпеки пов'язані з паливороздавальним обладнанням
Небезпеки пожеж та вибухів
Небезпечні ситуації під час роботи з паливороздавальним обладнанням можуть спричинити пожежу чи вибух, забруднення навколишнього середовища та створити загрозу для здоров’я працівників заправної станції.
Виникнення пожеж та вибухів може бути спричинене як особливостями нафтопродуктів так і недосконалою організацію роботи із заправним обладнанням.
До основних небезпек виникнення пожежі чи вибуху належать:
- несправність електрообладнання;
- грозові розряди;
- самозаймання нафтопродуктів;
- застосування відкритого вогню під час технічного обслуговування та ремонту паливозаправних колонок (ПРК);
- можливе електризування пального внаслідок тертя об метал.
Небезпеки, пов'язані з довкіллям
Забруднення навколишнього середовища на АЗС може проявлятися у вигляді проливання пального та високої концентрації газових випарів нафтопродуктів. Проливання пального можливе внаслідок переповнення резервуарів під час зливання нафтопродуктів із автоцистерни, переповнення баку авто пальним або розгерметизації з'єднувальних трубопроводів чи резервуарів.
Небезпеки для здоров'я працівників
Здоров’я працівників може піддаватися кільком видам небезпек:
- загазованість повітря вихлопами через перебування великої кількості транспорту на території заправної станції;
- випари нафтопродуктів;
- безпосередній вплив пального на шкіру людини;
- ймовірність отримання опіків під час пожежі.
Запобіжні заходи при роботі з паливороздавальним обладнанням
Загальні запобіжні заходи
За охорону праці та безпечну роботу паливороздавальних колонок повинен відповідати один з інженерно-технічних працівників. Працівники які порушують техніку безпеки несуть відповідальність згідно норм чинного законодавства.
Якщо для роботи на міні АЗС призначений колективний персонал, то відповідальним у зміні є один з операторів. Якщо АЗС працює із картковим доступом (без оператора), то відповідальність за техніку безпеки покладається на водія, який особисто здійснюватиме заправку транспортного засобу пальним.
Про кожен нещасний випадок на заправній станцій відповідальна особа зобов’язана повідомити керівництву. Про всі нештатні ситуації повинні бути зроблені записи у спеціальному журналі передачі зміни.
До роботи з заправними колонками повинні допускатися лише відповідальні особи, які пройшли вступний, первинний чи цільовий інструктаж з техніки безпеки та охорони праці.
Для безпечної роботи на АЗС потрібно дотримуватись таких основних заходів:
- не впускати сторонніх осіб до службових приміщень та наявного обладнання;
- забороняється курити у приміщенні та поблизу заправної станції;
- у нічний час територія АЗС повинна добре освітлюватись;
- люки над підземними резервуарами повинні бути щільно закриті кришками;
- дверцята заправних колонок мають бути зачинені та опломбовані;
- заборонено заправляти пальним транспорт з легкозаймистими речовинами та транспорт в якому знаходяться пасажири;
- заборонено відпуск пального у пластмасові чи скляні посудини;
- заборонено використання пального для миття рук, промивання обладнання, миття підлоги, прання спецодягу.
Засоби індивідуального захисту
Працівники АЗС повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту, зокрема одягом та взуттям, якими вони повинні обов’язково користуватися під час роботи. Засоби індивідуального захисту повинні бути сертифікованими та мати характеристики відповідно до норм стандартів безпеки праці. Для захисту очей персоналу станції рекомендуються застосовувати захисні окуляри.
У разі потреби для захисту органів дихання потрібно використовувати промислові протигази, які якісно фільтрують повітря та захищають очі від парогазошкідливих речовин. Під час роботи в середині резервуарів, у колодязях та в інших умовах з недостатнім вмістом кисню для захисту органів дихання повинні застосовуватись шлангові або киснево-ізолюючі протигази, а також спеціальні захисні костюми. Перед та після застосування протигази перевіряють на герметичність.
Правила безпечного поводження з паливом
Для уникнення аварійних ситуацій потрібно дотримуватись таких правил зберігання та транспортування нафтопродуктів:
- заливаючи пальне у резервуар залишити не менше 5% об’єму вільним;
- випуск парів пального у навколишнє середовище потрібно здійснювати тільки через деаераційну трубну обв’язку стаціонарного резервуара або спеціальні клапани у автоцистернах;
- будь який витік пального засипається піском або сорбентами;
- розливання нафтопродуктів у каністри чи невеликі металеві бочки можна проводити тільки у приміщення з системою примусової вентиляції.
Безпечні процедури заправляння
Для здійснення безпечного заправляння транспортного засобу потрібно дотримуватися таких правил:
- двигун транспортного засобу повинен бути вимкненим;
- куріння під час заправки категорично заборонено;
- заправний пістолет повинен бути вставлений у горловину бака;
- після завершення заправки кран-пістолет потрібно повісити на ПРК.
Процедури аварійного реагування
Працівники АЗС повинні знати види можливих аварій та способи їх ліквідації. Весь персонал заправної станції обов’язково має знати де встановлено пристрій аварійного вимкнення ПРК та вміти при потребі ним скористатися.
У разі появи слідів протікання рукавів потрібно вимкнути ПРК і вмикати тільки після усунення несправностей. У разі проливання нафтопродуктів біля ПРК потрібно негайно зупинити процес заправляння авто та засипати пальне піском, після чого усунути його за межі території АЗС. Якщо виявлено витік пального з резервуара, потрібно терміново викликати аварійну службу. Після цього попросити всіх водіїв звільнити територію заправної станції від транспортних засобів.
При виявленні загазованості повітря потрібно провітрити приміщення заправної станції природною вентиляцією, відкривши всі вікна та двері, а також увімкнути пристрій примусової вентиляції і спробувати встановити джерело забруднення.
У разі виникнення пожежі треба викликати пожежників, після чого приступити до гасіння пожежі наявними засобами та залучити до ліквідації інших працівників підприємства.
Про всі небезпечні ситуації чи аварії особа відповідальна за безпеку праці зобов’язана повідомити керівництву підприємства.
Підготовка та навчання співробітників
Одним з найефективніших заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій на АЗС та у разі виникнення успішної ліквідації їх наслідків є навчання працівників підприємства. Робота на АЗС потребує відповідальних працівників, які повинні пройти курс спеціальної підготовки щодо техніки безпеки та охорони праці.
В процесі роботи ПРК від обслуговуючого персоналу вимагається уважність та обережність, оскільки вони працюють з вибухо- і пожежонебезпечними речовинами. Працівники станції повинні вміти проводити планові огляди та технічне обслуговування паливороздавального обладнання, резервуарів, трубопроводів, контрольно-вимірювальних приладів, запобіжних пристроїв та засобів пожежогасіння.
Професійна підготовка та перевірка знань щодо обслуговування заправних станцій повинні проводитися відповідно до діючих стандартів. До роботи з паливороздавальним обладнанням можуть допускатися особи, які мають відповідну професійно-технічну освіту та високий рівень знань. Під час прийняття на роботу на АЗС працівники повинні обов’язково проходити медогляд, зокрема для встановлення можливості роботи з шкідливими речовинами.
Технічне обслуговування обладнання
Основною причиною несправностей ПРК є зношування їх комплектуючих, та корозія металевих деталей. Зношування деталей можна встановити внаслідок зниження продуктивності колонок, порушення тарування чи зміни показів витратоміра.
В загальному технічне обслуговування обладнання АЗС буває щоденним, профілактичним і сезонним. Технічне обслуговування являє собою комплекс заходів, які дозволяють попередити несправності шляхом проведення своєчасних оглядів окремих деталей, регулюванням і змащуванням механізмів тощо.
Під час щоденних оглядів особливу увагу приділяють з'єднанням всередині корпусу паливороздавальної колонки, перевіряють на герметичність трубопроводи, клапани, крани і фланцеві з'єднання.
Профілактичним обслуговуванням передбачено очищення фільтрів ПРК та промивання чи заміну сітки фільтрів, а також перевірка роботи насоса, лічильника, роздавального трубопроводу, кран-пістолета, огляд електрообладнання тощо.
Сезонне обслуговування колонок передбачає всі роботи з щоденного та профілактичного обслуговування, а також: повірка лічильників, змащування підшипників, розбирання та очищення всіх з’єднань трубопроводів.
Технічне обслуговування є основою високопродуктивної роботи заправної станції, а також дозволяє підвищити термін служби обладнання та знизити витрати на ремонт.
