Калібрування резервуарів для нафтопродуктів – це процес метрологічного визначення об’єму резервуара, який відповідає конкретному значенню наповненості, для побудови гравіювальної таблиці. На основі результатів калібрування визначається залежність висоти рівня рідини у резервуарі та її об’ємом, що міститься в ньому. Отримані дані застосовують в процесі обліку нафтопродуктів, контролю витрат, виконання приймально-здавальних операцій та комерційних розрахунків. Процедура калібрування є невід’ємною частиною метрологічного забезпечення паливо-енергетичного комплексу. Даний процес забезпечує точність вимірювань, виключаючи спотворення обліку нафтопродуктів і гарантує відповідність вимогам стандартів. Виконують калібрування спеціалізовані організації, які мають відповідні дозволи у сфері метрології, кваліфікований персонал та відповідне устаткування.

З якою метою проводять калібрування

Калібрування проводять з метою забезпечення достовірності визначення кількості пального під час їх зберігання, використання та транспортування. Вимірювання рівня пального у резервуарі здійснюється за допомогою мірних стрічок або рівнемірів і на основі цих результатів обчислюється градуювальна таблиця.

Калібрування виконують у таких випадках:

  • створення, оновлення градуювальних таблиць;
  • перевірка точності після ремонту, переміщення чи реконструкції ємності;
  • підтвердження метрологічної придатності в процесі введення в експлуатацію;
  • уточнення об’єму за умови зміни геометрії (осідання основи, деформація стінок) ємності;
  • забезпечення коректності комерційних розрахунків між постачальником та споживачем.

На основі вище сказаного випливає, що процедура калібрування має два призначення: технічне (забезпечення точності вимірювання) та правове (захист інтересів сторін при облікових операціях з нафтопродуктами).

Які саме нормативні документи регламентують процедуру?

Калібрування резервуарів для пального в Україні регламентується такими нормативними документами:

  • ДСТУ 4218:2003 «Резервуари стальні горизонтальні циліндричні. Методика повірки (калібрування)»;
  • ДСТУ 4147:2003 «Метрологія. Резервуари сталеві вертикальні циліндричні. Методика повірки»;
  • ДСТУ 7473:2016 «Метрологія. Резервуари стаціонарні вимірювальні вертикальні. Методика повірки (калібрування) геометричним методом із застосуванням геодезичних приладів»;
  • ДСТУ 7475:2016 «Метрологія. Резервуари сталеві циліндричні горизонтальні. Методика повірки (калібрування) геометричним методом із застосуванням геодезичних приладів»;
  • ДСТУ‑Н Б А.3.1‑10:2008 «Настанова з проведення технічного діагностування вертикальних сталевих резервуарів».

У практичній роботі також слід враховувати міжнародні стандарти та рекомендовані методики (наприклад, ISO 7507 для вертикальних резервуарів). Нормативні документи (наприклад, документи щодо безпечної експлуатації резервуарів, роботи підвищеної небезпеки) також мають бути враховані, хоча вони не замінюють метрологічних стандартів.

Основні методи проведення калібрування резервуарів

Відомо низку методів повірки резервуарів, які застосовують залежно від його типу, конструкції та умов експлуатації.

  • Геометричний метод. В основі цього методу закладено вимірювання геометричних параметрів ємності (діаметра, висоти, товщини стінок) за допомогою рулеток, лазерних далекомірів чи теодолітів. Розрахунок об’єму виконують аналітично за формулами для відповідної геометричної форми (циліндр, сфера, тощо). Даний спосіб не потребує заповнення рідиною резервуара, але потребує високоточних вимірювальних приладів та врахування деформацій металу під впливом температури навколишнього середовища.
  • Об’ємний (гідростатичний) метод. Виконується шляхом послідовного заповнення резервуару контрольованими порціями пального відомого об’єму, з мірних ємностей або із застосуванням лічильників об’єму. При цьому після кожного заповнення фіксується висота стовпа рідини, на основі чого формується градуювальна таблиця. Перевага даного методу – забезпечення високої точності повірки. Недоліки – потреба великої кількості рідини та затрат часу.
  • Комбінований метод. Поєднує два вищезазначені методи та застосовується у випадках коли одну частину об’єму резервуара можна розрахувати, а іншу визначити експериментальних способом. Цей метод актуальний для складних конструкцій ємностей ПММ із внутрішніми перегородками або конічним дном.
  • Лазерно-сканувальний метод. Це спосіб повірки 3D-лазерним скануванням внутрішньої поверхні резервуара сучасним високоточним обладнанням з похибкою до 0,1%. В результаті сканування отримується безліч точок поверхонь на основі яких будується цифрова модель та автоматично здійснюється точний розрахунок об’єму на будь якій висоті рівня. Перевага методу – висока швидкість і точність вимірювання. Недолік – дороге устаткування та спеціальне програмне забезпечення.

Як підготувати резервуар до калібрування

Як підготувати резервуар до калібрування

Для безпечної роботи персоналу та отримання точних результатів перед початком повірки резервуар повинен пройти процес підготовки. Згідно регламенту підготовка включає такі етапи:

  1. Звільнення резервуара від нафтопродуктів. Виконується повне спорожнення, вентиляція та дегазація для видалення залишків парів пального.
  2. Контроль газового середовища. Перед допуском персоналу всередину резервуара проводять аналіз повітря на наявність вибухонебезпечних речовин.
  3. Очищення внутрішніх поверхонь. Це етап здійснюється механічним або гідродинамічним способом з метою усунення нагару або корозійних забруднень.
  4. Технічний огляд. Виконується перевірка технічного стану конструкції. Оглядаються днище, стінки, люки, патрубки, дихальні клапани та за потреби проводиться їх ремонт або заміна.
  5. Підготовка вимірювальних базових точок. На зовнішній поверхні резервуара позначають положення нульового рівня та контрольних точок для майбутніх вимірювань.

Періодичність проведення процедури

Проведення процедури калібрування ємностей здійснюється відповідно вимог чинних стандартів за потреби або з певною періодичністю в залежності від типу резервуара та умов його експлуатації.

  • Відповідно до вимог метрологічного забезпечення, закріплених у ДСТУ 4218:2003 калібрування стаціонарних сталевих горизонтальних та вертикальних резервуарів проводиться один раз на 5-10 років в залежності від умов експлуатації. Для пересувних автоцистерн – не рідше як один раз на 2-3 роки. Позачергову повірку обов’язково проводять після виникнення підозри щодо зміни геометрії ємності, капітального ремонту, реконструкції або зміни місця її розташування.

Результати калібрування оформлюють у вигляді сертифікату або градуювальної таблиці, що мають юридичну силу і використовуються під час метрологічного контролю системи обліку нафтопродуктів.

Калібрування резервуарів для пального – це відповідальна процедура яку варто замовляти лише у компаній, що мають відповідну ліцензію та сертифіковане обладнання для проведення таких робіт.

Регулярне проведення повірки ємностей для нафтопродуктів є запорукою високоточного контролю та обліку паливо-мастильних матеріалів на підприємстві.