Детально про ліцензію на зберігання палива в Україні

Зміст:

1. Законодавчі вимоги та хто видає ліцензію
2. Кому потрібна ліцензія на зберігання пального
3. Коли ліцензія на зберігання пального не потрібна
4. Генератори та воєнний стан
5. Відповідальність за зберігання пального без ліцензії
6. Як отримати ліцензію на зберігання пального
7. Як підтримувати дію ліцензії
8. Коротко про головне

Ключові тези статті

• З 1 січня 2025 року зберігання пального в Україні регулює Закон №3817-IX, який замінив Закон №481, що втратив чинність.
• Аграрним, транспортним і виробничим підприємствам, які використовують пальне у власній діяльності, зазвичай потрібна ліцензія на зберігання виключно для власного споживання — 864,70 грн на рік у 2026 році.
• Для невеликих нестаціонарних ємностей до 250 л (сумарно до 500 л) ліцензія безкоштовна, а при зберіганні в тарі до 60 л кожна ліцензія не потрібна взагалі.
• На час воєнного стану об'єкти з генераторами можуть зберігати до 2000 л пального без ліцензії та декларації; за більшого обсягу потрібна безкоштовна декларація.
• Штрафи залежать від характеру порушення: від 4 МЗП (34 588 грн) за перше порушення при власних потребах до 85 МЗП (734 995 грн) за звичайне зберігання пального без ліцензії.

Вступ

Якщо підприємство зберігає пальне — у резервуарі на території агрофірми, на складі, біля генератора чи в цистерні, — необхідно визначити, чи потрібна для цього ліцензія. З 1 січня 2025 року порядок ліцензування змінився. Закон України №481, на якому ґрунтується безліч раніше опублікованих роз'яснень, втратив чинність. Тепер правила зберігання пального, розміри ліцензійних платежів і відповідальність за порушення визначає Закон України №3817-IX. Розберемо, кому потрібна ліцензія, скільки вона коштує у 2026 році, які документи необхідно підготувати та чим загрожує зберігання пального без відповідного дозволу.

Законодавчі вимоги та хто видає ліцензію

Раніше зберігання пального регулювалося Законом України №481. З 1 січня 2025 року його замінив Закон України №3817-IX від 18 червня 2024 року «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Саме цей закон установлює види ліцензій, порядок їх отримання, розміри щорічної плати та фінансові санкції за порушення. Закон №481 втратив чинність з 1 січня 2025 року.

Ліцензії на зберігання пального видаються органами Державної податкової служби. У загальному порядку заява подається до відповідного територіального органу ДПС за місцем зберігання пального — у паперовій або електронній формі. Для ліцензії на зберігання пального виключно для власного споживання та/або промислової переробки передбачено також автоматичний електронний режим. Однак скористатися ним можна лише за дотримання вимог статті 47 Закону №3817-IX.

Важливо враховувати: юридично закон передбачає два види ліцензій на зберігання пального:

• ліцензію на право зберігання пального;
• ліцензію на право зберігання пального виключно для власного споживання та/або промислової переробки.

Для невеликих нестаціонарних ємностей другий вид ліцензії може надаватися безкоштовно, але заяву на її отримання все одно необхідно подати.

Кому потрібна ліцензія на зберігання пального

На практиці можна виділити три основні режими зберігання.

Таблиця 1. Режими зберігання пального та плата у 2026 році

Розмір плати прив'язаний до мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня року, у якому здійснюється платіж. З 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата становить 8647 грн. Тому ліцензія на звичайне зберігання коштує 1297,05 грн на рік, а ліцензія для власного споживання — 864,70 грн.

Безкоштовна ліцензія застосовується, якщо пальне зберігається виключно для власних потреб у нестаціонарних ємностях та/або споживчій тарі, крім тари обсягом до 60 л, за одночасного дотримання двох умов:

• місткість кожної ємності не перевищує 250 л;
• загальна місткість таких ємностей і тари не перевищує 500 л.

Це не окремий вид ліцензії, а ліцензія для власного споживання з нульовою щорічною платою.

Ліцензія для аграрних і виробничих підприємств

Агрокомпанії, які зберігають дизельне пальне у власному резервуарі та використовують його для заправлення сільськогосподарської техніки, зазвичай отримують ліцензію на зберігання виключно для власного споживання. Така сама ліцензія підходить транспортним компаніям, виробничим підприємствам та іншим суб'єктам, які не надають послуги зберігання третім особам і не передають пальне іншим підприємствам.

Використовувати таку ліцензію для зберігання чужого пального не можна. За надання послуг зі зберігання пального іншим суб'єктам на підставі ліцензії, призначеної лише для власних потреб, передбачено окремий великий штраф.

Коли ліцензія на зберігання пального не потрібна

Закон передбачає низку випадків, коли отримувати ліцензію не потрібно.

Таблиця 2. Випадки, коли ліцензія не потрібна

Суб'єкти господарювання також не зобов'язані повідомляти ДПС про зберігання пального виключно для власного споживання в тарі обсягом до 60 л кожна. Не потрібна окрема ліцензія й у тих випадках, коли пальне зберігається у місці виробництва, оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на яке вже видано відповідну ліцензію.

При цьому звільнення від ліцензування не скасовує вимог пожежної безпеки, охорони праці та правил експлуатації резервуарів і обладнання.

Генератори та воєнний стан

Під час дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування діє спеціальний порядок зберігання пального для генераторів. На кожному об'єкті, обладнаному електрогенераторною установкою, суб'єкт господарювання може зберігати до 2000 л пального без ліцензії, декларації та інших дозвільних документів.

Пальне має використовуватися для заправлення генераторної установки. Обсяг пального, що перебуває безпосередньо в баку генератора, до ліміту 2000 л не включається.

Якщо на одному об'єкті зберігається понад 2000 л пального для генератора, отримувати ліцензію не потрібно, однак необхідно подати до територіального органу ДПС декларацію про провадження діяльності зі зберігання пального.

Декларація:

• подається безкоштовно;
• складається у довільній формі;
• може бути подана на папері або в електронному вигляді;
• має містити відомості про суб'єкта господарювання;
• має вказувати загальну місткість резервуарів і ємностей, а також їх фактичне місцезнаходження.

Право зберігати понад 2000 л пального виникає з моменту подання декларації. Якщо пальне в обсязі понад 2000 л зберігається без ліцензії та без декларації, до підприємства може бути застосовано відповідальність за зберігання пального без ліцензії.

Відповідальність за зберігання пального без ліцензії

Відсутність ліцензії не можна вважати формальним порушенням. Стаття 73 Закону №3817-IX установлює різні санкції залежно від того, для яких цілей зберігається пальне.

Таблиця 3. Штрафи у 2026 році

Таким чином, шкала 4, 8 і 85 мінімальних заробітних плат застосовується лише до зберігання пального виключно для власного споживання та/або промислової переробки. При звичайному зберіганні пального без ліцензії штраф у розмірі 85 МЗП може застосовуватися вже за перше порушення.

Раніше Закон №481 передбачав фіксований штраф у розмірі 500 000 грн. До порушень, скоєних після 1 січня 2025 року, застосовуються вже санкції, передбачені Законом №3817-IX.

Як отримати ліцензію на зберігання пального

Повідомлення про об'єкт зберігання

До подання заяви підприємство має повідомити податкову службу про об'єкти оподаткування, через які провадитиметься ліцензована діяльність. На практиці відомості про об'єкт зберігання подаються за формою №20-ОПП. Дані в заяві на ліцензію мають відповідати інформації, яка вже міститься у ДПС.

Форма №20-ОПП не є додатком до заяви на ліцензію, однак відсутність у податковій інформації про об'єкт зберігання може стати підставою для відмови.

Необхідні документи

Перелік документів залежить від виду ліцензії.

Таблиця 4. Документи для отримання ліцензії

Для звичайної ліцензії до заяви додаються копії:

• документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою;
• документів про введення об'єкта в експлуатацію або інших передбачених законом технічних документів;
• дозволу на виконання робіт та експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки або відповідної декларації.

Якщо кадастровий номер не зазначено у правовстановлювальному документі, додатково надається витяг із Державного земельного кадастру. Для ліцензії виключно для власного споживання та/або промислової переробки копії перелічених документів не подаються. Замість цього заявник зазначає в заяві відомості про резервуари та ємності, їх місткість і фактичне місцезнаходження.

Вартість ліцензії

Ліцензії на зберігання пального видаються безстроково, однак плата за них вноситься щорічно. У 2026 році встановлено такі суми:

• ліцензія на право зберігання пального — 1297,05 грн на рік;
• ліцензія на зберігання виключно для власного споживання та/або промислової переробки — 864,70 грн на рік;
• ліцензія для власних потреб при зберіганні в невеликих нестаціонарних ємностях у межах установлених лімітів — безкоштовно.

Перший платіж необхідно здійснити до отримання ліцензії. Поквартальна оплата для ліцензій на зберігання пального законом не передбачена. Оскільки вартість розраховується виходячи з мінімальної заробітної плати на 1 січня року внесення платежу, перед черговою оплатою слід перевіряти актуальну суму.

Процес отримання ліцензії

Порядок дій можна розділити на кілька етапів:

1. Зареєструвати суб'єкта господарювання в податкових органах.
2. Подати відомості про всі об'єкти зберігання за формою №20-ОПП і перевірити відповідність адрес, ідентифікаторів об'єктів та інших даних.
3. Підготувати заяву встановленої форми та документи, необхідні для обраного виду ліцензії.
4. Здійснити перший щорічний платіж, якщо ліцензія є платною.
5. Подати заяву до територіального органу ДПС за місцем зберігання пального — на папері або в електронній формі.
6. Для автоматичного режиму подати електронну заяву через Електронний кабінет і пройти передбачену законом перевірку.

За загальним порядком рішення ухвалюється:

• щодо ліцензії на право зберігання пального — не пізніше 20 робочих днів;
• щодо ліцензії виключно для власного споживання та/або промислової переробки — не пізніше 10 робочих днів.

В автоматичному режимі заява та відповідність заявника установленим умовам перевіряються програмними засобами ДПС не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви. Автоматичний режим застосовується не до всіх заявників. Зокрема, перевіряється відсутність боргу з акцизного податку, заборгованості за санкціями, чинних обмежувальних заходів і фактів примусового припинення аналогічної ліцензії протягом попередніх 12 місяців.

Після надання ліцензії інформація вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів і місць обігу пального. Заявник отримує електронний витяг із реєстру. Ліцензія оформлюється окремо на кожне місце зберігання пального. Якщо резервуари розташовані на території єдиного майнового комплексу за кількома адресами, у заяві зазначаються всі відповідні адреси.

Як підтримувати дію ліцензії

З 2025 року ліцензії на зберігання пального видаються безстроково. Тому звичної процедури продовження ліцензії ще на п'ять років більше немає. Щоб ліцензія й надалі діяла, необхідно вчасно вносити щорічну плату. Черговий платіж вноситься не обов'язково до 1 січня, а до початку наступного річного періоду дії конкретної ліцензії.

Після оплати ліцензіат має подати до органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу. У заяві зазначаються:

• код класифікації доходів бюджету;
• сума платежу;
• номер платіжної інструкції;
• дата платіжної інструкції.

Заяву можна подати в паперовій або електронній формі. Після її обробки орган ліцензування формує та надсилає ліцензіату оновлений витяг із реєстру. Несвоєчасна оплата, ненадання необхідної інформації та інші порушення можуть стати підставою для припинення дії ліцензії в порядку, передбаченому статтею 46 Закону №3817-IX.

Тому важливо не лише отримати ліцензію, а й вчасно оплачувати її, повідомляти ДПС про внесені платежі та підтримувати відомості про об'єкти зберігання в актуальному стані.

Коротко про головне

• З 1 січня 2025 року зберігання пального в Україні регулюється Законом №3817-IX.
• Більшості аграрних, транспортних і виробничих підприємств, які використовують пальне лише у власній діяльності, потрібна ліцензія на зберігання виключно для власного споживання та/або промислової переробки. У 2026 році вона коштує 864,70 грн на рік.
• Для зберігання в невеликих нестаціонарних ємностях може надаватися безкоштовна ліцензія. При зберіганні пального для власних потреб у тарі обсягом до 60 л кожна ліцензія не потрібна.
• На час воєнного стану для об'єктів із генераторами діє спеціальне звільнення: до 2000 л пального можна зберігати без ліцензії та декларації. За більшого обсягу необхідно подати безкоштовну декларацію.
• Розмір штрафу залежить від характеру порушення. За перше порушення при зберіганні пального виключно для власних потреб передбачено штраф 4 МЗП — 34 588 грн у 2026 році. За звичайне зберігання пального без ліцензії штраф може одразу становити 85 МЗП — 734 995 грн.

Тому перед установленням резервуара чи початком зберігання пального необхідно визначити вид ліцензії, перевірити відомості за формою №20-ОПП і підготувати документи з урахуванням особливостей конкретного об'єкта.

*Матеріал має довідковий характер. Розміри ліцензійних платежів і штрафів залежать від мінімальної заробітної плати та можуть щороку змінюватися. Крім ліцензування, для конкретного об'єкта можуть мати значення вимоги акцизного законодавства, пожежної безпеки, охорони праці та реєстрації акцизного складу.

Джерела:

• Закон України №3817-IX: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3817-20
• Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20
• ДПС — порядок отримання ліцензії на зберігання пального: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/888174.html
• ДПС — зберігання пального для електрогенераторів: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/974385.html
• ДПС — відповідальність за зберігання пального без ліцензії: https://cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/902517.html